Євангеліє від Матвія 25:1—46

25  Царство небесне можна прирівняти до 10 дівчат, які взяли свої світильники+ й вийшли назустріч нареченому.+  П’ять з них були безглуздими, а п’ять — розсудливими.+  Безглузді взяли світильники, але не взяли оливи,  а розсудливі взяли не лише світильники, але й пляшечки з оливою.  Оскільки ж наречений затримувався, вони задрімали і зрештою всі заснули.  Раптом посеред ночі пролунав крик: “Дивіться, наречений! Виходьте зустрічати його!”  Тоді всі дівчата повставали й підготували свої світильники.+  І безглузді сказали до розсудливих: “Дайте нам оливи для світильників, бо вони ось-ось загаснуть”.  Та розсудливі відповіли: “Тоді може забракнути і вам, і нам. Підіть ліпше до тих, хто її продає, та й купіть собі”. 10  Поки ті ходили купувати, прийшов наречений. Дівчата, які були готові, ввійшли з ним на весільний бенкет,+ і двері зачинилися. 11  Потім прийшли й інші дівчата, кажучи: “Пане, пане, відчини нам!”+ 12  Він же відповів: “Говорю вам правду: не знаю я вас”. 13  Отже, пильнуйте,+ бо не знаєте ні дня, ні години.+ 14  Також небесне Царство подібне до одного чоловіка, який, вирушаючи в іншу країну, скли́кав рабів і довірив їм своє майно.+ 15  Одному він дав 5 талантів, іншому — 2, а ще іншому — 1, кожному за його спроможністю,+ і поїхав в іншу країну. 16  Раб, який отримав 5 талантів, зараз же пішов, пустив їх в обіг і набув ще 5. 17  Так само і той, який отримав 2, набув ще 2. 18  Проте раб, який отримав лише 1, вийшов і сховав гроші свого пана, закопавши їх у землю. 19  Коли минуло багато часу, пан тих рабів, прийшовши, зажадав від них звіту.+ 20  Отож раб, який отримав 5 талантів, підійшов і приніс ще 5, кажучи: “Пане, ти довірив мені 5 талантів. Поглянь, я набув ще 5”.+ 21  На це пан сказав: “Молодець, добрий і вірний рабе! Ти був вірний у малому, тому я призначу тебе над чимось більшим.+ Тішся разом зі своїм паном*”.+ 22  Потім підійшов той, який отримав 2 таланти, і сказав: “Пане, ти довірив мені 2 таланти. Поглянь, я набув ще 2”.+ 23  Тож пан похвалив і його: “Молодець, добрий і вірний рабе! Ти був вірний у малому, тому я призначу тебе над чимось більшим. Тішся разом зі своїм паном”. 24  Зрештою підійшов раб, який отримав 1 талант, і сказав: “Пане, я знав, що ти дуже вимоглива* людина. Ти жнеш там, де не сіяв, і збираєш там, де не віяв.+ 25  Тому я злякався, пішов та й сховав талант у землю. Ось твої гроші”. 26  На це пан йому відповів: “Лихий і ледачий* рабе, ти ж знав, що я жну там, де не сіяв, і збираю там, де не віяв! 27  Тому ти повинен був віддати мої гроші лихварям, а я, прийшовши, отримав би своє з відсотками. 28  Тож заберіть від нього талант і дайте рабові, який має 10 талантів.+ 29  Бо кожен, хто має, отримає ще більше і матиме вдосталь. А в того, хто не має, заберуть навіть те, що він має.+ 30  Викиньте цього нікчемного раба в темряву. Там він буде плакати і скреготати зубами”. 31  Коли прийде Син людський+ у славі і з ним усі ангели,+ він сяде на свій величний престол. 32  Перед ним зберуться всі народи, і він відділить одних людей від інших, як пастух відділяє овець від козлів. 33  І поставить він овець+ праворуч від себе, а козлів ліворуч.+ 34  Потім Цар скаже тим, хто праворуч: “Прийдіть, усі, кого поблагословив мій Батько, успадкуйте Царство, приготоване вам від заснування світу. 35  Бо, коли я був голодний, ви дали мені їсти, коли був спраглий, ви дали мені пити. Я був чужинцем — і ви гостинно прийняли мене,+ 36  я був нагий — і ви мене одягли.+ Я захворів — і ви попіклувалися про мене, я був у в’язниці — і ви мене провідали”.+ 37  На це праведні скажуть йому: “Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували? Коли бачили тебе спраглим і дали тобі пити?+ 38  Коли ти був чужинцем і ми гостинно прийняли тебе або коли бачили тебе нагим та одягли? 39  Коли ми бачили тебе хворим чи у в’язниці і провідали тебе?” 40  Цар їм відповість: “Правду кажу вам: усе, що ви зробили одному з найменших моїх братів, зробили й мені”.+ 41  Потім він скаже тим, хто ліворуч: “Ідіть від мене,+ про́кляті, у вічний вогонь,+ приготований Дияволу та його ангелам.+ 42  Бо я був голодний — і ви не дали мені їсти, я був спраглий — і ви не дали мені пити. 43  Я був чужинцем — і ви не прийняли мене гостинно, я був нагий — і ви не одягли мене, я був хворий та у в’язниці — і ви не попіклувалися про мене”. 44  І вони також скажуть йому у відповідь: “Господи, коли ми бачили тебе голодним, спраглим, чужинцем, нагим, хворим чи у в’язниці й не послужили тобі?” 45  Тоді він їм відповість: “Правду кажу вам: усе, чого ви не зробили одному з цих найменших, не зробили й мені”.+ 46  Вони будуть назавжди знищені,+ а праведні отримають вічне життя».+

Примітки

Або «увійди в радість свого пана; прийди і розділи радість свого пана».
Або «тверда; сувора».
Або «лінивий; інертний; бездіяльний».

Коментарі

Взяти свою дружину Марію до себе додому. За юдейським звичаєм, шлюб вважався дійсним від моменту заручин. Весільна церемонія завершувалася тим, що чоловік приводив наречену до свого дому. Переважно це відбувалося у визначений наперед день і супроводжувалося святкуванням. Так чоловік прилюдно показував, що бере цю жінку за дружину. Після цього люди визнавали новий шлюб; про нього робився запис, і він вважався остаточно укладеним (Бт 24:67; див. коментарі до Мт 1:18, 19.)

10 дівчат... назустріч нареченому. У біблійні часи важливою частиною шлюбної церемонії вважалась святкова процесія, метою якої було привести наречену з батькового дому в дім нареченого або в дім його батька. Наречений, вдягнений у найліпший одяг, разом з друзями ввечері виходив зі свого дому і прямував у дім батьків нареченої. А звідти наречені у супроводі музикантів, співаків і нерідко людей, які несли світильники, рушали до дому нареченого. Процесія привертала неабияку увагу перехожих (Іс 62:5; Єр 7:34; 16:9). Дівчата зі світильниками, очевидно, були серед тих, хто приєднався до процесії. Оскільки все відбувалось без поспіху, процесія могла вирушити досить пізно, і дехто з тих, хто чекав на неї, міг задрімати і заснути. Під час довгого періоду чекання потрібно було доливати оливу у світильники. Спів і веселощі було чути здалека. Після того як наречений і ті, хто його супроводжував, заходили в дім і двері зачинялись, гостей, які спізнилися, вже не впускали (Мт 25:5—12; див. коментар до Мт 1:20).

Розсудливий. Вжите тут грецьке слово передає думку про розуміння, пов’язане з проникливістю, далекоглядністю, розважливістю, обачністю і мудрістю. Те саме грецьке слово використовується у Мт 7:24 і 25:2, 4, 8, 9. У Септуагінті це слово вживається стосовно Йосипа в Бт 41:33, 39.

Розсудливими. Або «мудрими». (Див. коментар до Мт 24:45.)

Підготували свої світильники. Очевидно, зробили все необхідне: обрізали ґноти і долили олії, щоб світильники яскраво горіли.

Пильнуйте. Основне значення грецького слова — «не засинати; не спати», але в багатьох контекстах воно означає «бути насторожі; пильнувати». Матвій вживає його в Мт 24:43; 25:13; 26:38, 40, 41. З Мт 24:44 видно, що він пов’язує це слово з необхідністю бути готовим. (Див. коментар до Мт 26:38.)

Пильнуйте. Букв. «не спіть». Раніше Ісус вже наголошував на тому, що учням не можна спати духовно, адже вони не знають, в який день чи годину він прийде. (Див. коментарі до Мт 24:42; 25:13.) Він повторює це заохочення тут і в Мт 26:41, пов’язуючи необхідність духовно пильнувати з необхідністю наполегливо молитися. Подібні заохочення містяться і в інших книгах Грецьких Писань, а це показує, що правдивим християнам вкрай важливо бути духовно пильними (1Кр 16:13; Кл 4:2; 1Фс 5:6; 1Пт 5:8; Об 16:15).

Пильнуйте. Букв. «не спіть». Суть прикладу про 10 дівчат полягає в тому, щоб заохотити не спати духовно. (Див. коментарі до Мт 24:42; 26:38.)

Талантів. Грецький талант був не монетою, а ваговою і грошовою одиницею. Один грецький талант срібла дорівнював 20,4 кг, і його вартість становила близько 6000 драхм або римських денаріїв. Звичайний робітник міг заробити один талант приблизно за 20 років. (Див. додаток Б14.)

Гроші. Букв. «срібло», тобто срібло, яке використовували як гроші.

Сховав талант у землю. Велика кількість монет і цінностей, знайдених археологами і рільниками у краях, які згадуються в Біблії, свідчить про те, що люди й справді нерідко так робили.

Лихварям... з відсотками. У I столітті н. е. лихварі, тобто позикодавці, були добре знаними в Ізраїлі та довколишніх краях. Закон забороняв ізраїльтянам позичати гроші під відсотки нужденним зі свого народу (Вх 22:25), але дозволяв давати позики під відсотки чужинцям, очевидно для ділових справ (Пв 23:20). За днів Ісуса, мабуть, було звичайним явищем отримувати прибуток у вигляді відсотків за зберігання грошей у позикодавців.

Скреготати зубами. Див. коментар до Мт 8:12.

Скреготати зубами. Або «скрипіти зубами; стискати зуби». Цей вислів передає думку про муки, розпач і лють, що, можливо, супроводжуються гнівними словами і жорстокими вчинками.

Прийде. Див. коментар до Мт 24:30.

Син людський. Див. коментар до Мт 8:20.

Син... людський. Або «Син людини». Цей вислів вживається в Євангеліях близько 80 разів. Так Ісус називає самого себе, очевидно, для того щоб підкреслити, що він дійсно був людиною, народженою від жінки, і що був подібним до Адама, завдяки чому міг викупити людство від гріха і смерті (Рм 5:12, 14, 15). Вислів «Син людський» також показує, що Ісус є Месією, тобто Христом (Дн 7:13, 14; див. глосарій).

Прийде. Перша з восьми згадок про Ісусів прихід у 24-му і 25-му розділах Матвія (Мт 24:42, 44, 46; 25:10, 19, 27, 31). У кожному випадку вживається форма грецького дієслова е́рхомай, яке означає «приходити». В цьому вірші це слово вжите в значенні «звернути увагу на людство». Йдеться передусім про те, що Ісус прийде в ролі Судді, щоб проголосити та виконати присуд під час великого лиха.

Як пастух відділяє овець від козлів. Тут Ісус змальовує знайому слухачам картину. В біблійні часи пастухи доглядали за мішаними отарами (Бт 30:32, 33; 31:38). На Близькому Сході вівці і кози часто паслися разом, і пастух легко відрізняв одних тварин від інших та міг їх відділити. Тварин могли відділяти, наприклад, для випасання, парування, доїння, стриження, для зарізу чи для того, щоб їм було легше вночі збитися в гурт і зігрітись. В будь-якому разі цей приклад добре описує відділення, що відбудеться, коли «прийде Син людський у славі» (Мт 25:31).

Праворуч від себе... ліворуч. У деяких контекстах перебування праворуч і ліворуч від видатної особи вказує на те, що когось наділено почесним становищем і владою (Мт 20:21, 23), але місце праворуч завжди є найпочеснішим (Пс 110:1; Дії 7:55, 56; Рм 8:34). Однак тут і в Мт 25:34, 41 проводиться чіткий контраст між місцем по праву руку від царя, яке свідчить про його прихильність, і місцем по ліву руку, яке свідчить про несхвалення. (Пор. Ек 10:2, прим.)

Козлів. Хоча Ісус тут говорить про людей, які не підтримують його духовних братів, це не означає, що він використовує «козлів» у цьому прикладі через якісь негативні риси цих тварин. Це правда, що козли по натурі незалежніші і часом впертіші, ніж вівці, проте юдеї вважали їх чистими тваринами, яких можна було використовувати замість овець для пасхальної вечері (Вх 12:5; Пв 14:4). Крім того, за Мойсеєвим законом у щорічний День примирення кров козла, який був приношенням за гріх, використовувалась для примирення Ізраїля з Богом (Лв 16:7—27). Ісус, мабуть, просто використав козлів як символ однієї групи людей, а овець — як символ іншої (Мт 25:32).

Успадкуйте. Основне значення вжитого тут грецького дієслова — отримати щось на правах спадкоємця, здебільшого на підставі родинних зв’язків, як-от у випадку, коли син отримує спадщину від свого батька (Гл 4:30). Однак у цьому вірші, як і в більшості випадків у Грецьких Писаннях, це слово вжите в ширшому значенні і стосується нагороди від Бога (Мт 19:29; 1Кр 6:9).

Царство. У Біблії слово «царство» може мати різні значення, зокрема «місцевість або країна, якою править цар», «царська влада», «володіння», «перебування під правлінням царя». Тут воно, очевидно, означає благословення, які отримають люди під правлінням Божого Царства, щасливе життя у його володіннях.

Заснування світу. Грецьке слово, яке в цьому вірші перекладене як «заснування», в Єв 11:11 перекладене словом «зачати» і вжите разом зі словом «потомство». У словосполученні «заснування світу» воно, ймовірно, стосується зачаття і народження дітей Адама і Єви. Ісус пов’язав «заснування світу» з Авелем — очевидно, першим, на кого поширюється викуп і чиє ім’я записане в сувої життя від «заснування світу» (Лк 11:50, 51; Об 17:8).

Нагий. Або «недостатньо вдягнений». Вжите в оригіналі грецьке слово може означати «легко вдягнений; лише в спідньому одязі» (Як 2:15, прим.).

Правду. В оригіналі вжито грецьке слово аме́н, яке є транслітерацією єврейського аме́н і означає «нехай буде так» або «безперечно». Ісус часто використовував це слово, перш ніж висловити якесь твердження, обіцянку чи пророцтво, і таким чином підкреслював цілковиту правдивість і надійність своїх слів. Ні в Біблії, ні в іншій релігійній літературі немає доказів того, що хтось, крім Ісуса, так використовував слово аме́н. У Євангелії від Івана часто вживається вислів аме́н аме́н, що перекладається як «щиру правду [кажу]». (Див. коментар до Ів 1:51.)

Правду. Див. коментар до Мт 5:18.

Братів. Грецьке слово «брат» у множині може стосуватися і чоловіків, і жінок.

Знищені. Або «відсічені; відрубані», тобто відрізані від життя. Грецьке слово ко́ласіс вживалося, коли йшлося про «відсічення» або «відрубування» зайвих гілок на дереві. У цьому вірші мова йде про те, що неправедні будуть знищені «назавжди», тобто не матимуть надії на воскресіння.

Медіафайли

Провіювання зерна
Провіювання зерна

Лопатою для віяння рільник підкидав обмолочене збіжжя в повітря. Важкі зерна падали на землю, а легку полову здував вітер. Рільник повторював цей процес знову й знову, аж поки на землі не залишалося саме зерно.