Ісус помер заради того, щоб люди могли отримати прощення гріхів і жити вічно (Римлян 6:23; Ефесян 1:7). Крім того, залишившись вірним до смерті, Ісус довів, що людина може бути вірною Богу навіть за найсуворіших випробувань (Євреїв 4:15).

 Але як смерть лише однієї людини може мати такий величезний вплив?

1.   Ісус помер заради «прощення наших гріхів» (Колоссян 1:14).

    Перший чоловік, Адам, був створений досконалим, тобто без вад і гріха. Але він свідомо не послухався Бога і цим згрішив. Адамів непослух сильно вплинув на всіх його нащадків. Біблія пояснює: «Через непослух одного чоловіка багато людей стало грішниками» (Римлян 5:19).

    Ісус також був досконалим, але, на відміну від Адама, не вчинив жодного гріха. Ось чому він міг стати «жертвою, яка покриває наші гріхи» (1 Івана 2:2, прим.). Через непослух Адама всі люди, так би мовити, заразилися гріхом, а через смерть Ісуса всі, хто вірить у нього, звільняються від гріха.

    Адам, можна сказати, продав увесь людський рід у рабство гріха. А Ісус, добровільно віддавши за людей своє життя, викупив їх з цього рабства. В результаті цього, «якщо хтось і згрішить, то ми маємо помічника — Ісуса Христа, праведника» (1 Івана 2:1).

2.   Ісус помер, «аби кожен, хто виявляє, що вірить у нього, не загинув, а отримав вічне життя» (Івана 3:16).

    Згідно з задумом Творця, Адам мав жити вічно, але він вчинив гріх і був покараний за це смертю. Через Адама «у світ увійшов гріх, а через гріх — смерть, і так смерть поширилась на всіх людей, бо всі згрішили» (Римлян 5:12).

    На противагу цьому смерть Ісуса не лише очищає тих, хто вірить у нього, від плями гріха, але й скасовує смертний вирок за гріх. Ось як це пояснює Біблія: «Щоб, подібно як царювали гріх і смерть, царювала й незаслужена доброта через праведність, яка веде до вічного життя, завдяки Ісусу Христу, нашому Господу» (Римлян 5:21).

    Звичайно, люди й досі помирають. Але Бог обіцяє обдарувати праведних людей вічним життям, а також воскресити померлих, аби вони теж могли отримати користь від жертовної смерті Ісуса (Псалом 37:29; 1 Коринфян 15:22).

3.   Ісус «залишався слухняним навіть до смерті» і цим довів, що людині під силу бути вірною Богові за будь-яких випробувань (Філіппійців 2:8).

    Адам мав досконале тіло і розум. Та все ж він не послухався Бога, тому що егоїстично прагнув того, на що не мав права (Буття 2:16, 17; 3:6). Пізніше Сатана, головний ворог Бога, заявив, що жодна людина не буде безкорисливо слухатися Бога, особливо коли під загрозою опиниться її життя (Йова 2:4). А втім, Ісус, досконала людина, був слухняний Богу і залишився вірним йому, незважаючи навіть на ганебну і мученицьку смерть (Євреїв 7:26). Завдяки цьому було остаточно доведено, що людині під силу зберігати вірність Богові за будь-яких випробувань.

Запитання про смерть Ісуса

•   Чому, аби викупити людство, Ісусові потрібно було страждати і померти? Чому Бог просто не скасував смертний вирок?

   Згідно з Божим законом, «плата за гріх — смерть» (Римлян 6:23). Бог не приховував цього закону від Адама, а попередив, що за непослух Адам буде покараний смертю (Буття 3:3). Тож коли перший чоловік згрішив, Бог, «який не може говорити неправду», дотримався свого слова (Тита 1:2). Адам передав своїм нащадкам не лише гріх, а й плату за гріх — смерть.

   Хоча грішні люди заслуговують смерті, Бог обдарував їх «багатством [своєї] незаслуженої доброти» (Ефесян 1:7). Він подбав про викуп, пославши Ісуса як досконалу жертву. Цим Бог виявив і абсолютну справедливість, і незрівнянне милосердя.

•   Коли помер Ісус?

   Ісус помер в день святкування єврейської Пасхи, «о дев’ятій годині» після сходу сонця, тобто приблизно о 15:00 (Марка 15:33—37, прим.). За сучасним літочисленням це була п’ятниця, 1 квітня, 33 року н. е.

•   Де помер Ісус?

   Ісус був страчений у «місці, яке називається Місце Черепа, а єврейською — Голгофа» (Івана 19:17, 18). Це було «за брамою міста», тобто поза межами тогочасного Єрусалима (Євреїв 13:12). Можливо, це місце було на пагорбі, адже Біблія каже, що дехто спостерігав за стратою Ісуса здалека (Марка 15:40). Сьогодні неможливо точно визначити, де саме була Голгофа.

•   Як помер Ісус?

   Хоча багато хто вірить, що Ісус був розп’ятий на хресті, Біблія говорить: «Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево» (1 Петра 2:24, переклад І. Огієнка). Згадуючи знаряддя страти Ісуса, письменники Біблії використовували два грецьких слова — стауро́с і ксı́лон. Багато вчених сходяться на думці, що ці слова стосуються стовпа або вертикальної балки, виготовлених із суцільного куска деревини.

•   Як показати, що ми пам’ятаємо смерть Ісуса?

   У той вечір, коли євреї відзначали щорічне свято Пасхи, Ісус започаткував просту церемонію і наказав своїм послідовникам: «Чиніть це на спомин про мене» (1 Коринфян 11:24). Це було за декілька годин до страти Ісуса.

   У Біблії Ісус порівнюється з ягням, яке під час Пасхи приносили в жертву (1 Коринфян 5:7). Пасха нагадувала ізраїльтянам про те, що вони були звільнені з рабства. Подібно до цього Спомин смерті Ісуса Христа нагадує християнам, що вони були звільнені від гріха і смерті. Єврейську Пасху відзначали лише раз на рік — 14 нісана за місячним календарем. Перші християни теж відзначали Спомин один раз на рік.

   Щороку в день, який відповідає 14 нісана, мільйони людей по всьому світі відзначають Спомин Ісусової смерті.