Ісус, на відміну від усіх людей, перш ніж народитися на землі, жив на небі як дух (Івана 8:23). Він був першим Божим творінням і допомагав Богу творити все інше. Ісус — єдиний, кого Єгова створив безпосередньо, тому його названо Божим «єдинородним» Сином. Ісус був Божим Речником, тому його також названо «Словом». (Івана 1:1—3, 14; прочитайте Приповістей 8:22, 23, 30; Колосян 1:15, 16).

Бог послав свого Сина на землю, перенісши його життя з неба в утробу єврейської дівчини, на ім’я Марія. Отже на землі в Ісуса не було батька (Луки 1:30—35). Ісус прийшов на землю, щоб 1) розповісти правду про Бога, 2) подати приклад, як виконувати Божу волю і 3) віддати своє досконале життя «як викуп». (Прочитайте Матвія 20:28; Івана 18:37).

Викуп — це ціна, яку дають за визволення кого-небудь. Старість і смерть не входили у початковий намір Бога щодо людства. Звідки ми це знаємо? Бог попередив першого чоловіка, Адама: якщо він його не послухається, тобто вчинить те, що Біблія називає гріхом, то помре. Якби Адам не згрішив, то ніколи б не помер. Хоча Адам і прожив кілька століть, він став на шлях до смерті у той самий день, коли не послухався Бога (Буття 2:16, 17; 5:5). Адам передав усім своїм нащадкам гріх і смерть, яка є заплатою за гріх. Так через Адама у світ «увійшла» смерть. Саме тому ми потребуємо викупу. (Прочитайте Римлян 5:12; 6:23).

Хто міг заплатити викуп, щоб звільнити нас від смерті? Смерть є заплатою за наші власні гріхи. Жодна недосконала людина не може дати викуп за іншу. (Прочитайте Псалом 49:8—10).

Оскільки Ісус не мав земного батька, то й не успадкував гріха. Він помер не через власний гріх, а за гріхи людей. Бог виявив до людства надзвичайну любов, пославши свого Сина на смерть заради нас. Ісус послухався свого Батька і віддав за нас життя. Цим він засвідчив, що дуже любить людей. (Прочитайте Івана 3:16; Римлян 5:18, 19).

Будучи на землі, Ісус зціляв хворих, воскрешав померлих і віддав життя, щоб визволити людей від гріха та смерті. Цим він показав, яким правителем буде і що зробить для всіх слухняних людей (Луки 18:35—42; Івана 5:28, 29). Після того як Ісус помер, Бог воскресив його для життя в небі (1 Петра 3:18). З того часу Ісус сидів по правиці Єгови і чекав, коли він дасть йому владу над усією землею (Євреїв 10:12, 13). Сьогодні Ісус є Царем у небі, а його послідовники на землі по цілому світі проголошують добру новину. (Прочитайте Даниїла 7:13, 14; Матвія 24:14).

Незабаром Ісус як Цар покладе край усім стражданням, а також усуне тих, хто їх спричиняє. Мільйони людей, котрі виявляють віру в Ісуса і слухаються його, втішатимуться життям на райській землі. (Прочитайте Псалом 37:9—11).