ВНОЧІ з 30 вересня на 1 жовтня 1965 року військові, які підтримували Індонезійську комуністичну партію, намагаючись здійснити державний переворот, вбили шістьох впливових генералів. Реакція уряду була миттєвою та безжалісною. По всій країні у так званій оргії насилля знищили майже півмільйона людей, яких підозрювали у зв’язках з комуністами.

Через кілька тижнів після невдалого перевороту один військовий командувач сказав, що моє ім’я було в списку релігійних провідників, яких у тій території планували стратити комуністи. Він навіть запропонував показати вириту для мене могилу, проте я тактовно відмовився. У цій напруженій політичній атмосфері я не хотів, аби мене бачили в його товаристві, адже тоді хтось міг би засумніватися в моїй нейтральній позиції.