Перейти до матеріалу

Що означає заповідь «Шануй батька і матір»?

Що означає заповідь «Шануй батька і матір»?

Біблійна відповідь

 Заповідь «Шануй батька і матір» зустрічається в Біблії не раз (Вихід 20:12; Повторення Закону 5:16; Матвія 15:4; Ефесян 6:2, 3). Що входить у виконання цього наказу? Розгляньмо чотири складові.

  1.   Виявляти їм вдячність. Ви шануєте батьків, коли вдячні за все, що вони зробили для вас. А свою вдячність можна показати, якщо ставитись з цінуванням до їхніх порад і настанов (Прислів’я 7:1, 2; 23:26). Біблія заохочує вважати батьків своєю «славою», тобто пишатися ними (Прислів’я 17:6).

  2.   Підкорятися їхній владі. Ви шануєте батьків, коли визнаєте владу, якою наділив їх Бог. Особливо ви можете показати це в юні роки. Біблія в Колоссян 3:20 каже хлопцям і дівчатам: «В усьому будьте слухняні батькам, бо це приємно Господу». Навіть Ісус, коли був дитиною, завжди охоче слухався своїх недосконалих батьків (Луки 2:51).

  3.   Поважати їх (Левіт 19:3; Євреїв 12:9). Повагу видно по тому, що ви їм говорите і яким тоном. Звичайно, поведінка деяких батьків не завжди викликає повагу. Але навіть в таких випадках діти можуть шанувати батьків, уникаючи зневажливої мови та вчинків (Прислів’я 30:17). Біблія говорить, що зневажлива мова до батька і матері — це серйозний гріх (Матвія 15:4).

  4.   Дбати про їхні потреби. З віком батьки стають старшими і можуть потребувати практичної допомоги. Ви покажете до них повагу, якщо дбатимете, аби вони мали все, чого потребують (1 Тимофія 5:4, 8). Наприклад, Ісус незадовго до своєї смерті подбав про те, щоб його мама не залишилась без підтримки (Івана 19:25—27).

Неправильні уявлення про пошану до батьків

 Неправильне уявлення. Якщо ви не дозволяєте батькам втручатися у ваше сімейне життя, значить ви їх не шануєте.

 Факт. Біблія вчить, що коли чоловік і жінка одружуються, то їхня сім’я стає для них важливішою за сім’ю, в якій вони виросли. Святе Письмо каже: «Покине чоловік батька і матір та приліпиться до своєї дружини» (Буття 2:24; Матвія 19:4, 5). Звичайно, не варто завжди відкидати поради батьків, адже вони можуть бути дуже корисними (Прислів’я 23:22). Однак подружжя може вирішити, наскільки родичі можуть втручатися в їхню сім’ю, і встановити чіткі межі (Матвія 19:6).

 Неправильне уявлення. Батьки — найвища влада, і їхнє слово — закон.

 Факт. Бог справді наділив батьків владою у сім’ї. Все ж влада людей завжди є обмеженою у порівнянні з владою, яку має Бог. Наприклад, коли у юдейському верховному суді Ісусовим послідовникам заборонили виконувати Божий наказ, вони відповіли: «Ми повинні підкорятися передусім владі Бога, а не людей» (Дії 5:27—29). Подібно й діти повинні слухатись своїх батьків, «пам’ятаючи про єдність з Господом», тобто слухатись їх у всьому, що не суперечить Божим законам (Ефесян 6:1).

 Неправильне уявлення. Шанувати батьків — це триматися їхніх релігійних поглядів.

 Факт. Біблія заохочує перевіряти, чи те, чого нас вчать, є правдою (Дії 17:11; 1 Івана 4:1). Роблячи так, ми можемо вирішити не сповідувати релігію, до якої належать наші батьки. У Біблії згадується багато вірних Божих служителів, які не перейняли релігійних поглядів своїх батьків. Серед них були Авраам, Рут і апостол Павло (Ісуса Навина 24:2, 14, 15; Рут 1:15, 16; Галатів 1:14—16, 22—24).

 Неправильне уявлення. Ви зневажаєте батьків, якщо не берете участі в обрядах, пов’язаних з поклонінням предкам або вшануванням померлих.

 Факт. Біблія каже: «Поклоняйся лише Єгові, Богу твоєму, і тільки йому служи» (Луки 4:8). Богу не подобається, коли люди поклоняються предкам. Крім того, Біблія вчить, що «мертві нічого не знають». Мертві не бачать, не чують і не відчувають, коли люди віддають їм пошану. Вони не в силі ані допомогти, ані зашкодити живим (Екклезіаста 9:5, 10; Ісаї 8:19).