Підштовхнув тебе. Букв. «наповнив твоє серце». В цьому вірші грецький вислів передає думку про того, кого підштовхують «спробувати (наважитись) щось зробити». Можливо, цей вислів є відповідником єврейської ідіоми з таким самим значенням. Наприклад, в Ес 7:5 єврейський вислів «наповнив своє серце» перекладено як «наважився», а в Ек 8:11 ця ідіома передана як «серце підштовхує... чинити зло».

Дух Єгови. Вислів «дух Єгови» неодноразово вживається у Єврейських Писаннях. (Ось приклади: Сд 3:10; 6:34; 11:29; 13:25; 14:6; 15:14; 1См 10:6; 16:13; 2См 23:2; 1Цр 18:12; 2Цр 2:16; 2Хр 20:14; Іс 11:2; 40:13; 63:14; Єз 11:5; Мих 2:7; 3:8.) Цей вислів трапляється в Лк 4:18 в цитаті з Іс 61:1. В цьому вірші з Ісаї, як і в інших віршах з Єврейських Писань, у єврейському тексті оригіналу слово «дух» вживається разом з тетраграмою. Причини того, чому «Переклад нового світу» використовує в основному тексті Дії 5:9 вислів «дух Єгови», а не «дух Господній» (як у доступних на сьогодні грецьких рукописах), наводяться в додатках В1 і В3, вступ і Дії 5:9.

Збір. Перший випадок вживання грецького слова екклесı́а. Воно складається з двох грецьких слів — ек, що означає «ззовні», і кле́сіс, що означає «клич». Це слово стосується групи людей, зібраних або скликаних з певною метою, для якоїсь діяльності. (Див. глосарій.) В цьому уривку Ісус передрікає утворення християнського збору, який складатиметься з помазаних християн. Вони — «живе каміння», з якого «будується духовний дім» (1Пт 2:4, 5). Слово екклесı́а часто вживається у Септуагінті як відповідник єврейського слова, що перекладається як «збір» і нерідко стосується цілого Божого народу (Пв 23:3; 31:30). У Дії 7:38 ізраїльтян, які були покликані з Єгипту, названо «збором». Подібно і християни, покликані з темряви і вибрані зі світу, є «Божим збором» (1Кр 1:2; 1Пт 2:9; Ів 15:19).

Збору в пустелі. Тут ізраїльтяни, яких було покликано з Єгипту, названі «збором». У Єврейських Писаннях слово кага́л, яке в «Перекладі нового світу» зазвичай перекладається як «збір», походить від кореневого слова зі значенням «скликати; збирати» (Чс 20:8; Пв 4:10). Це слово часто вживається щодо ізраїльтян, коли про них ідеться як про організовану групу людей. Воно використовується в таких висловах: «Ізраїлів збір» (Лв 16:17; 1Цр 8:14), «збір ізраїльтян» (ІсН 8:35), «збір правдивого Бога» (Не 13:1), «збір Єгови» (Чс 20:4; 1Хр 28:8). У Септуагінті слово кага́л зазвичай перекладається, наприклад у Пс 22:22 (21:23, LXX), грецьким словом екклесı́а, яке в Грецьких Писаннях передається як «збір». (Див. коментарі до Мт 16:18; Дії 5:11.)

Збір. Це перший випадок вживання грецького слова екклесı́а у книзі Дії. Воно походить від слова ек, що означає «ззовні», і кле́сіс, що означає «клич». Грецьке слово передає думку про групу людей, які збираються з певною метою, для якоїсь діяльності, тому дуже вдало використане щодо новосформованого християнського збору. (Див. глосарій.) Слово екклесı́а вживається в Мт 16:18 (див. коментар), де Ісус передрікає утворення християнського збору, що складатиметься з помазаних християн. Вони є живим камінням, з якого «будується духовний дім» (1Пт 2:4, 5). У Грецьких Писаннях це слово вживається не тільки до групи помазаних християн, але й до всіх християн у певній місцевості або до християн, що складають місцевий збір. З контексту Дії 5:11 видно, що це слово стосується християнського збору в Єрусалимі. (Див. коментар до Дії 7:38.)

Чуд. Або «передвість». (Див. коментар до Дії 2:19.)

Чуда. Або «передвістя». У Грецьких Писаннях грецьке слово те́рас завжди використовується разом зі словом семе́йон (означає «знак»), причому обидва вживаються у формі множини (Мт 24:24; Ів 4:48; Дії 7:36; 14:3; 15:12; 2Кр 12:12). Слово те́рас в основному вказує на те, що викликає благоговіння чи подив. Коли це слово стосується того, що вказує на майбутні події, у коментарі цього видання подається альтернативний варіант перекладу — «передвістя».

Ангел Єгови. Починаючи з Бт 16:7, цей вислів (єврейський відповідник слова «ангел» і тетраграма) часто вживається у Єврейських Писаннях. Коли він трапляється у ранній копії Септуагінти в Зх 3:5, 6, то після грецького слова а́нґелос («ангел; посланець») стоїть Боже ім’я, написане єврейськими літерами. Цей фрагмент Септуагінти, який був знайдений у печері в Нахал-Хевері, у Юдейській пустелі, датується 50 роком до н. е.— 50 роком н. е. Причини того, чому «Переклад нового світу» використовує в основному тексті Дії 5:19 вислів «ангел Єгови», а не «ангел Господній», як у доступних на сьогодні грецьких рукописах, наводяться в додатках В1 і В3, вступ і Дії 5:19.

Всю громаду старійшин. Або «всю раду старійшин». Висловом «громада старійшин» перекладено грецьке слово ґерусı́а. Воно споріднене зі словом ґе́рон (буквально «чоловік похилого віку»), яке вживається в Ів 3:4. Обидва слова використовуються в Грецьких Писаннях лише по одному разу. Дехто вважає, що вислів «громада старійшин» є синонімом слова Синедріон — юдейського верховного суду в Єрусалимі, який складався зі старших священиків, книжників та старійшин. (Див. коментар до Лк 22:66.) Однак вживання слова «Синедріон» і «громада старійшин» в цьому контексті, очевидно, вказує на те, що йдеться про два органи, що були тісно пов’язані один з одним. Дехто з «громади старійшин», ймовірно, належав до членів Синедріону, а дехто виконував у цьому суді роль радників.

Ізраїлевих синів. Або «ізраїльського народу; ізраїльтян». (Див. глосарій, «Ізраїль».)

Громада старійшин. Або «рада старійшин». Вжите тут грецьке слово пресбіте́ріон споріднене зі словом пресбı́терос (буквально «чоловік похилого віку»), яке в Біблії стосується передусім тих, хто посідає відповідальне становище або наділений певними обов’язками у громаді чи народі. Коли це слово передає думку про вік людини (як-от в Лк 15:25 і Дії 2:17), то може вказувати не лише на похилий вік, а й на те, що хтось старший від когось іншого. В цьому вірші вислів «громада старійшин», очевидно, стосується Синедріону — юдейського верховного суду в Єрусалимі, до складу якого входили старші священики, книжники і старійшини. Ці три групи чоловіків часто згадуються разом (Мт 16:21; 27:41; Мр 8:31; 11:27; 14:43, 53; 15:1; Лк 9:22; 20:1; див. глосарій, «Старійшина; старший чоловік», і коментар до вислову зал Синедріону в цьому вірші).

Начальник храму. Див. коментар до Дії 4:1.

Начальник храму. Про нього ще згадується в Дії 5:24, 26. У I столітті н. е. священик, який займав цю посаду, поступався владою лише первосвященику. Начальник храму наглядав за священиками, котрі служили в храмі, а також відповідав за порядок у храмі та на прилеглій території і керував охороною, що складалася з левітів. Його помічники наглядали за левітами, які відкривали та закривали ворота храму зранку і ввечері. Вони теж охороняли скарбницю, підтримували порядок серед натовпів людей та стежили, щоб сторонні не заходили у певні місця. Левіти були поділені на 24 групи. Кожна з них двічі на рік протягом тижня по черзі виконувала свої обов’язки в храмі і, очевидно, мала начальника, що підпорядковувався начальнику храму. Начальники храму мали велику владу. Біблія говорить, що вони разом зі старшими священиками змовлялися вбити Ісуса. В ніч, коли Ісуса зрадили, вони прийшли зі своїми воїнами, щоб заарештувати його (Лк 22:4 (див. коментар), 52).

Стовпі. Або «дереві». Грецьке слово ксı́лон (буквально «дерево») вживається тут як синонім грецького слова стауро́с (перекладається як «стовп мук») і описує знаряддя страти, до якого прибили Ісуса. У Грецьких Писаннях Лука, Павло і Петро вживають слово ксı́лон в цьому сенсі всього п’ять разів (Дії 5:30; 10:39; 13:29; Гл 3:13; 1Пт 2:24). У Септуагінті ксı́лон міститься в Пв 21:22, 23. Ним перекладено єврейське слово ец (означає «дерево; шматок дерева») у вислові «та повісять на стовпі». Коли Павло цитує ці слова в Гл 3:13, слово ксı́лон вживається у вислові «проклятий кожен, хто висить на стовпі». Це грецьке слово також трапляється в Септуагінті в Езд 6:11 (1 Ездри 6:31, LXX) як переклад арамейського слова а, відповідника єврейського ец. Там про порушників закону, виданого перським царем, сказано: «З його дому витягнуть балку, і його піднімуть та повісять на ній». Те, що біблійні письменники вживали слово ксı́лон як синонім слова стауро́с, є додатковим доказом того, що Ісуса стратили на прямому вертикальному стовпі без поперечної балки, бо саме таке значення передає в цьому контексті слово ксı́лон.

Керівником. Основне значення грецького слова археґо́с — «головний провідник; той, хто йде першим». У Біблії воно вживається чотири рази і кожного разу стосується Ісуса (Дії 3:15; 5:31; Єв 2:10; 12:2). Тут це слово вживається поряд з титулом «Спаситель». (Див. коментар до Дії 3:15.)

Керівника, завдяки якому можна отримати життя. Цим висловом перекладено грецьке слово археґо́с, основне значення якого — «головний провідник; той, хто йде першим». У Біблії воно вживається чотири рази і кожного разу стосується Ісуса (Дії 3:15; 5:31; Єв 2:10; 12:2). Грецьке слово може також вказувати на того, хто прокладає шлях, як-от першопроходця, і за ким будуть іти інші. Ісус став посередником між Богом і людьми та відкрив шлях до вічного життя, тому його по праву названо Керівником, або Провідником, завдяки якому можна отримати життя. Цей вислів означає, що особа, яка йде попереду, наділена повноваженнями керувати як провідник, начальник, князь. (Споріднене слово, перекладене як «правитель», вживається в Дії 7:27, 35, де стосується Мойсея.) Він також передає думку про того, ким Єгова послуговується для сповнення свого наміру. Ісус став «відповідним викупом» за багатьох (1Тм 2:5, 6; Мт 20:28; Дії 4:12). Після воскресіння він, як Первосвященик і Суддя, отримав владу втілити все, що уможливила його викупна жертва. Люди, які виявлятимуть віру в цю жертву, звільняться від гріха і смерті. Ісус є тим, завдяки кому відбуватиметься воскресіння з мертвих (Ів 5:28, 29; 6:39, 40). Саме в цьому розумінні він відкриває шлях до вічного життя (Ів 11:25; 14:6; Єв 5:9; 10:19, 20). Хоча деякі біблійні переклади передають цей вислів як «Творець життя», Біблія чітко показує, що Ісус не відповідає цьому опису. Він отримав своє життя і повноваження від Бога і є знаряддям, яким Бог послуговується (Пс 36:9; Ів 6:57; Дії 17:26—28; Кл 1:15; Об 3:14).

Розлютились. Або «це зачепило їх за живе». Грецький вислів трапляється лише тут і в Дії 7:54. Його буквальне значення — «бути перепиляним». Проте в Біблії в обох випадках він використовується у переносному значенні і вказує на сильні емоції.

Гамаліїл. Учитель Закону, згаданий у книзі Дії двічі: тут і в Дії 22:3. Прийнято вважати, що це Гамаліїл старший (під таким іменем він відомий у небіблійних джерелах). Цей чоловік був онуком, або можливо сином, Гіллеля старшого, який заснував найбільш помірковану з фарисейських течій. Кажуть, Гамаліїл був настільки шанований серед людей, що йому першому присвоїли почесний титул «раббан». Тож він мав значний вплив на тодішнє юдейське суспільство і навчав багатьох синів фарисеїв, як-от Савла з Тарсу (Дії 22:3; 23:6; 26:4, 5; Гл 1:13, 14). Очевидно, Гамаліїл був людиною широких поглядів, і про це свідчить його тлумачення Закону і традицій. Наприклад, вважається, що він запровадив закони, які захищали дружин від жорстокості чоловіків, а вдів — від жорстокості дітей. Крім того, він доводив, що збіднілі язичники, як і юдеї, повинні мати право збирати залишки врожаю. Толерантність Гамаліїла можна побачити і в його ставленні до Петра та інших апостолів (Дії 5:35—39). Однак, як видно з рабинських джерел, Гамаліїл надавав більшого значення традиціям рабинів, ніж натхненим Писанням. Тож загалом його вчення були подібні до більшості вчень його прабатьків-рабинів та провідників його часу (Мт 15:3—9; 2Тм 3:16, 17; див. глосарій, «Фарисеї»; «Синедріон»).

Висікли. Або «побили». Мабуть, йдеться про покарання, прийняте в юдеїв, коли винному завдавали «40 ударів без одного» (2Кр 11:24; Пв 25:2, 3).

Добру новину. Перший випадок вживання грецького слова еуанґе́ліон, яке в деяких українських перекладах передано як «євангеліє». Споріднене грецьке слово еуанґелісте́с, яке дехто перекладає як «благовісник» або «євангеліст», означає «проповідник доброї новини» (Дії 21:8; Еф 4:11; 2Тм 4:5; також прим.).

Цю добру новину. Грецьке слово еуанґе́ліон походить від слова еу, що означає «добрий», і а́нґелос, що означає «той, хто приносить новину; той, хто проголошує (повідомляє)». (Див. глосарій.) У деяких перекладах Біблії воно передане як «євангеліє». Споріднене грецьке слово еуанґелісте́с, яке дехто перекладає як «благовісник» або «євангеліст», означає «проповідник доброї новини» (Дії 21:8; Еф 4:11; 2Тм 4:5; також прим.).

Від дому до дому. Цією фразою перекладено грецький вислів кат о́йкон, що буквально означає «згідно з домом». Як говориться у деяких словниках та коментарях, грецький прийменник ката́ вжито у так званому розподільному значенні, тобто він передає думку про те, що описані події відбувалися в одному місці за іншим. Наприклад, в одному словнику сказано, що цей вислів стосується «місць, що розглядаються одне за одним; розподілу... від дому до дому» (A Greek-English Lexicon of the New Testament and Other Early Christian Literature. Third Edition). В іншому довіднику теж говориться, що прийменник ката́ позначає «розподіл (Дії 2:46; 5:42... від дому до дому/в [окремих] домах...)» (Exegetical Dictionary of the New Testament/ edited by Horst Balz and Gerhard Schneider). А один біблеїст висловлюється так: «Апостоли ніколи не припиняли своєї благословенної праці. Вони виконували її “кожен день”, і притому відкрито “в Храмі”, де члени Синедріону та храмова поліція могли бачити і чути їх, і, звичайно ж, кат о́йкон, що вживається у розподільному значенні, “від дому до дому”, а не в значенні прислівника, “вдома”» (Lenski R. C. H. The Interpretation of the Acts of the Apostles. 1961). Ці джерела підтримують погляд, що проповідування учнів, так би мовити, розподілялось від одного дому до іншого. У такому ж значенні ката́ вживається в Лк 8:1, де говориться, що Ісус проповідував «від міста до міста й від села до села». Цей метод проповідування, при якому учні йшли в доми людей, приніс рясні плоди (Дії 6:7; пор. Дії 4:16, 17; 5:28).

Звіщали добру новину. Перекладене цим висловом грецьке дієслово еуанґелı́зомай споріднене з іменником еуанґе́ліон, що означає «добра новина». У Грецьких Писаннях важлива грань доброї новини тісно пов’язана з Божим Царством, яке було темою Ісусового проповідування і навчання, а також зі спасінням через віру в Ісуса Христа. У книзі Дії грецьке дієслово еуанґелı́зомай трапляється багато разів, що наголошує на важливості проповідницької праці (Дії 8:4, 12, 25, 35, 40; 10:36; 11:20; 13:32; 14:7, 15, 21; 15:35; 16:10; 17:18; див. коментарі до Мт 4:23; 24:14).