Іван. Походить від єврейського імені Єгоханан (Йоханан), що означає «Єгова виявив прихильність; Єгова виявив ласку».

Хреститель. Або «той, що заглиблює; той, що занурює». Очевидно, вживається як частина імені і вказує на те, що Іван хрестив людей, занурюючи їх у воду. Юдейський історик Йосиф Флавій згадує про «Івана, званого Хрестителем».

Проповідувати. Основне значення грецького слова — «публічно проголошувати, бути глашатаєм». Це слово підкреслює спосіб проголошення: зазвичай мається на увазі привселюдне проголошення, а не промова, звернена до обмеженої кількості людей.

В Юдейській пустелі. Здебільшого незаселена, посушлива місцевість на східних схилах Юдейських гір, які приблизно на 1200 м здіймаються над західним берегом річки Йордан і узбережжям Мертвого моря. В цій пустелі, на північ від Мертвого моря, Іван починає своє служіння.

Покайтесь. Вжите тут грецьке слово можна буквально перекласти як «змінити мислення», що вказує на зміну погляду, складу розуму чи наміру. В цьому контексті слово «покайтесь» означає, що людина має зробити зміни, якщо хоче подобатись Богу і мати з ним близькі стосунки. (Див. коментарі до Мт 3:8, 11 і глосарій, «Каяття».)

Наблизилося. У тому розумінні, що невдовзі мав з’явитись майбутній Правитель небесного Царства.

Царство. Перший випадок вживання грецького слова басіле́йа, яке передає думку про царську владу, а також територію або народи під правлінням царя. У Грецьких Писаннях воно вживається 162 рази, причому 55 разів — у Євангелії від Матвія, де найчастіше стосується Божого небесного уряду. Матвій так часто вживає це слово, що його книгу можна назвати Євангелієм про Царство. (Див. глосарій, «Боже Царство».)

Царство небесне. Грецький відповідник цього вислову приблизно 30 разів вживається в Євангелії від Матвія і не вживається в інших Євангеліях. Марко і Лука використовують схожий вислів, «Боже Царство». З цього видно, що «Боже Царство» встановлене в духовних небесах і править звідти (Мт 21:43; Мр 1:15; Лк 4:43; Дн 2:44; 2Тм 4:18).

Покаялись. Або «змінили мислення». (Див. коментарі до Мт 3:2, 8 і глосарій, «Каяття».)

Плоди, що свідчать про каяття. Стосується очевидних доказів і діл, які вказують на зміну мислення чи поглядів тих, хто слухав Івана (Лк 3:8; Дії 26:20; див. коментарі до Мт 3:2, 11 і глосарій, «Каяття»).

Єгови. Це цитата з Іс 40:3, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). (Див. додаток В.) Матвій показує, що пророцтво Ісаї стосується Івана Хрестителя, який підготував дорогу для Ісуса як Божого представника. Іван Хреститель сам застосовує до себе це пророцтво, як видно з Євангелія від Івана (Ів 1:23).

Вирівняйте для нього шляхи. Можливо, натякає на звичай стародавніх правителів висилати чоловіків, які мали приготувати дорогу для царської колісниці. Вони усували великі камені і навіть вимощували шлях камінням та вирівнювали горби.

Носив одяг з верблюжої шерсті. Одяг з верблюжої шерсті і шкіряний пояс Івана нагадували одяг пророка Іллі (2Цр 1:8; Ів 1:21).

Сарану. За Мойсеєвим законом ці багаті на білок комахи вважалися чистими і їх можна було їсти (Лв 11:21, 22).

Дикий мед. Мед із гнізд диких бджіл, що водилися у пустелі, не з домашньої пасіки. Для людей, які жили в пустелі, було звичним їсти сарану і дикий мед.

Хрещу вас. Грецьке слово баптı́зо означає «занурювати». Біблія і в інших уривках вказує на те, що хрещення відбувалося шляхом повного занурення. Наприклад, Іван хрестив людей у Йорданській долині, неподалік від Саліму, «оскільки там було багато води» (Ів 3:23). Коли Пилип хрестив ефіопського вельможу, вони обидва «ввійшли у воду» (Дії 8:38). Те саме грецьке слово вживається у Септуагінті в 2Цр 5:14, де сказано, що Нааман «сім разів занурився в Йордан».

Хрестив. Або «заглиблював; занурював». (Див. коментар до Мт 3:11.)

Відкрито визнавали свої гріхи. Йдеться про людей, які прилюдно або відкрито визнавали свої гріхи проти Закон-угоди.

Фарисеїв. Див. глосарій.

Садукеїв. Див. глосарій.

Роде гадючий. Іван назвав їх так через те, що їхня неправедність і фальшиві вчення були для людей немов смертоносна отрута.

Плоди, що свідчать про каяття. Стосується очевидних доказів і діл, які вказують на зміну мислення чи поглядів тих, хто слухав Івана (Лк 3:8; Дії 26:20; див. коментарі до Мт 3:2, 11 і глосарій, «Каяття»).

Покаялись. Або «змінили мислення». (Див. коментарі до Мт 3:2, 8 і глосарій, «Каяття».)

Покайтесь. Вжите тут грецьке слово можна буквально перекласти як «змінити мислення», що вказує на зміну погляду, складу розуму чи наміру. В цьому контексті слово «покайтесь» означає, що людина має зробити зміни, якщо хоче подобатись Богу і мати з ним близькі стосунки. (Див. коментарі до Мт 3:8, 11 і глосарій, «Каяття».)

Покайтесь. Вжите тут грецьке слово можна буквально перекласти як «змінити мислення», що вказує на зміну погляду, складу розуму чи наміру. В цьому контексті слово «покайтесь» означає, що людина має зробити зміни, якщо хоче подобатись Богу і мати з ним близькі стосунки. (Див. коментарі до Мт 3:8, 11 і глосарій, «Каяття».)

Хрещу вас. Грецьке слово баптı́зо означає «занурювати». Біблія і в інших уривках вказує на те, що хрещення відбувалося шляхом повного занурення. Наприклад, Іван хрестив людей у Йорданській долині, неподалік від Саліму, «оскільки там було багато води» (Ів 3:23). Коли Пилип хрестив ефіопського вельможу, вони обидва «ввійшли у воду» (Дії 8:38). Те саме грецьке слово вживається у Септуагінті в 2Цр 5:14, де сказано, що Нааман «сім разів занурився в Йордан».

Покаялись. Або «змінили мислення». (Див. коментарі до Мт 3:2, 8 і глосарій, «Каяття».)

Сильніший. Тобто наділений більшою владою.

Сандалії. Зняти і нести чиїсь сандалії або розв’язати їхні ремінці (Мр 1:7; Лк 3:16; Ів 1:27) вважалося малопочесним завданням, яке зазвичай виконували раби.

Хреститиме... святим духом і вогнем. Йдеться про помазання святим духом і знищення вогнем. Хрещення святим духом почалося у П’ятидесятницю 33 року н. е. Хрещення вогнем відбулося в 70 році н. е., коли римські війська знищили Єрусалим і спалили храм.

Плоди, що свідчать про каяття. Стосується очевидних доказів і діл, які вказують на зміну мислення чи поглядів тих, хто слухав Івана (Лк 3:8; Дії 26:20; див. коментарі до Мт 3:2, 11 і глосарій, «Каяття»).

Віяльна лопата. Лопата, очевидно, зроблена з дерева, за допомогою якої вимолочене зерно підкидали у повітря, щоб вітер розвіяв солому і полову.

Полову. Тонка захисна оболонка зерна злакових, як-от ячменю і пшениці. Полову часто збирали і спалювали, щоб вітер не наніс її на купи очищеного зерна. Іван згадує процес віяння, щоб унаочнити те, як Месія відділить символічну пшеницю від полови.

У невгасимому вогні. Вказує на те, що Єрусалим та його храм будуть повністю знищені.

Виконати все, що праведне. Ісус охрестився не на знак каяття, адже він був безгрішним і бездоганно дотримувався Божих праведних законів; також його хрещення не означало присвячення Богові, адже він вже належав до присвяченого народу. Його хрещення було символом того, що він присвячує себе виконанню праведної волі Єгови — готовий стати Месією і віддати своє життя як викуп. Ісус діяв відповідно до пророцтва, яке було записане у Пс 40:7, 8 і пояснене у Єв 10:5—9.

Розкрилися небеса. Бог, очевидно, зробив так, що Ісус пригадав своє передлюдське життя в небі, у тому числі все, чого він навчився від Батька, перш ніж прийти на землю.

Небеса. Може стосуватися фізичного неба або духовної сфери.

Немов голуб. Голубів використовували у поклонінні: їх приносили в жертву (Мр 11:15; Ів 2:14—16). Ці птахи також мали символічне значення: вони були символом невинності і чистоти (Мт 10:16). Голуб, якого Ной випустив з ковчега, повернувся з оливковим листочком; це означало, що вода спадає (Бт 8:11) і наближається час спокою і миру (Бт 5:29). Тож під час Ісусового хрещення Єгова, мабуть, використав образ голуба, щоб звернути увагу на роль Ісуса як Месії — чистого і безгрішного Божого Сина, який віддасть своє життя за людство і закладе основу для періоду спокою і миру, що настане під час його царювання. Коли під час хрещення на Ісуса зійшов Божий дух, тобто діюча сила, то це, можливо, було схоже на те, як голуб змахує крилами, коли сідає.

Голос. Другий з трьох згаданих у Євангеліях випадків, коли люди чули голос Єгови. (Див. коментарі до Мт 3:17; Ів 12:28.)

Голос. Третій з трьох згаданих у Євангеліях випадків, коли Єгова звертався до людей безпосередньо. Вперше його голос пролунав під час Ісусового хрещення у 29 році н. е., як про це записано в Мт 3:16, 17; Мр 1:11 і Лк 3:22. Вдруге — під час преображення Ісуса у 32 році н. е., як про це записано в Мт 17:5; Мр 9:7 і Лк 9:35. Про третій раз згадується лише в Євангелії від Івана. Голос Єгови пролунав у відповідь на прохання Ісуса, щоб Батько прославив своє ім’я. Це сталося незадовго до останньої Пасхи Ісуса у 33 році н. е.

З неба почувся голос. Перший з трьох згаданих у Євангеліях випадків, коли люди чули голос Єгови. (Див. коментарі до Мт 17:5; Ів 12:28.)

Це Син мій. Коли Ісус був духовним створінням у небі, він був Божим Сином (Ів 3:16). Народившись на землі, Ісус став «сином Божим», так само як досконалий Адам (Лк 1:35; 3:38). Але, мабуть, словами «це Син мій» Бог не просто показав, ким є Ісус. Коли Бог промовив їх і вилив при цьому святий дух, то, очевидно, вказав на те, що тепер Ісус — народжений духом Божий Син, він «народи[в]ся знову», отримавши надію повернутися до життя на небі, і був помазаний духом як призначений Богом Цар і Первосвященик (Ів 3:3—6; 6:51; пор. Лк 1:31—33; Єв 2:17; 5:1, 4—10; 7:1—3).

Я ним задоволений. Або «який мені до вподоби; яким я дуже радію». Подібний вислів вживається в Мт 12:18, де цитуються слова з Іс 42:1 про обіцяного Месію, або Христа. Вилиття святого духу і Божі слова з неба були чітким доказом того, що Ісус — обіцяний Месія. (Див. коментар до Мт 12:18.)

Я задоволений. Або «моя душа задоволена; до вподоби моїй душі». В цій цитаті з Іс 42:1 грецьким словом псіхе́ перекладене єврейське слово не́феш; обидва слова традиційно перекладають як «душа». (Див. глосарій, «Душа», і коментар до Мт 3:17.)