1, 2. Чому Єгова прирівнює себе до пастиря?

ЄГОВА прирівнює себе до пастиря (Єзек. 34:11—14). Завдяки цьому ми розуміємо, яким він є. Добрий пастир несе повну відповідальність за життя доручених йому овець і дбає про них. Він водить їх на пасовиська і до водних джерел (Пс. 23:1, 2); стереже їх день і ніч (Луки 2:8); захищає від хижаків (1 Сам. 17:34, 35); носить ягняток (Ісаї 40:11); шукає заблуканих овець і дбає про поранених (Єзек. 34:16).

² Оскільки стародавні служителі Єгови здебільшого були пастухами й рільниками, їм не важко було зрозуміти порівняння Бога Єгови із сердечним пастирем. Вони знали, що вівці потребують догляду і турботи. У духовному значенні те саме потрібно й людям (Марка 6:34). Вони страждатимуть, якщо про них не дбати духовно і не надавати їм проводу. Такі люди стають беззахисними, втрачають моральні орієнтири і розпорошуються, немов вівці, «що не мають пастуха» (1 Цар. 22:17). А втім, Єгова з любов’ю дбає про потреби свого народу.

3. Що ми обговоримо в цій статті?

³ Те, що Єгову зображено пастирем, має значення навіть і в наш час. Бог і далі піклується про своїх символічних овець. Подивімося, як він веде свій народ і задовольняє його потреби. Крім того, розгляньмо, як вівцям слід відгукуватися на сердечне піклування Єгови.

4. Як Ісус дбає про овець Єгови?

⁴ Єгова призначив Ісуса Головою християнського збору (Еф. 1:22, 23). Як «добрий пастир», Ісус виражає інтереси свого Батька, наслідує його риси і має такий же намір, як і він. Ісус навіть віддав «за овець свою душу»  (Ів. 10:11, 15). Христова викупна жертва є для людства справжнім благословенням (Матв. 20:28). Адже намір Єгови полягає в тому, аби «кожен, хто виявляє, що вірить [в Ісуса], не був знищений, а отримав життя вічне» (Ів. 3:16).

5, 6. а) Кого Ісус призначає дбати про його овець і що необхідно робити вівцям, аби отримувати пожиток від цього устрою? б) З якої головної причини ми хочемо слухатися старійшин збору?

⁵ Як символічні вівці ставляться до Доброго Пастиря, Ісуса Христа? «Мої ж вівці слухаються мого голосу,— говорив Ісус,— я їх знаю, і вони йдуть за мною» (Ів. 10:27). Слухатись голосу Доброго Пастиря означає дотримуватися всіх його вказівок. Це також значить співпрацювати з духовними пастирями, яких він призначає. Ісус сказав, що його апостоли та учні повинні були продовжувати розпочату ним працю. Вони мали навчати і годувати його овечок. (Матв. 28:20; прочитайте Івана 21:15—17). З огляду на те, що добра новина поширюється і зростає кількість учнів, Ісус доручає зрілим християнам обов’язки пастирів збору (Еф. 4:11, 12).

⁶ Звертаючись до наглядачів ефеського збору першого століття, апостол Павло зауважив, що святий дух призначив їх наглядачами, аби вони «пасли збір Бога» (Дії 20:28). Те саме можна сказати і про теперішніх християнських наглядачів, бо вони теж призначені згідно з вимогами, записаними в Біблії, яка була натхнена святим духом. Отже, якщо ми слухаємося християнських наглядачів, то виявляємо пошану до двох найбільших Пастирів — Єгови та Ісуса (Луки 10:16). Саме тому ми бажаємо підкорятися старійшинам. Однак слухатися їх мудро ще й з інших причин.

7. Як старійшини допомагають тобі зберігати близькі стосунки з Єговою?

⁷ Старійшини підбадьорюють одновірців і дають вказівки й поради, які ґрунтуються винятково на Святому Письмі або на біблійних принципах. Вони не намагаються вказувати своїм братам і сестрам, як їм жити (2 Кор. 1:24). Натомість старійшини дають своїм одновірцям біблійні настанови, які допомагають їм приймати правильні рішення і сприяють злагоді та миру у зборі (1 Кор. 14:33, 40). Старійшини «пильнують душі» наші в тому розумінні, що прагнуть допомагати кожному християнинові зберігати близькі стосунки з Єговою. Тож коли вони бачать, що хтось у зборі може зробити чи вже зробив «якийсь хибний крок», то швидко приходять на допомогу (Гал. 6:1, 2; Юди 22). Хіба це не доречні підстави «слухатися тих, хто бере серед вас провід»? (Прочитайте Євреїв 13:17).

8. Як старійшини охороняють Божу отару?

⁸ Апостол Павло, який сам був духовним пастирем, написав братам у Колосах: «Стережіться, щоб вас хтось не захопив, немов здобич, уживаючи як принаду філософію чи оманливі, пусті ідеї, що ґрунтуються на людських традиціях, на прописних істинах цього світу, а не на вченні Христа» (Кол. 2:8). Ця пересторога вказує на ще одну причину, чому важливо дотримуватися біблійних порад від старійшин. Вони охороняють отару, застерігаючи своїх братів від тих, хто намагається похитнути їхню віру. Апостол Петро попереджав про лжепророків і лжевчителів, які стараються «зваблювати  нестійкі душі», схиляючи їх до гріха (2 Пет. 2:1, 14). Старійшини в наші дні повинні давати подібні перестороги, якщо це потрібно. Ці зрілі християни мають життєвий досвід. Крім того, ще до свого призначення вони показали, що добре розуміють Писання і здатні навчати біблійних істин (1 Тим. 3:2; Тита 1:9). Їхня зрілість, урівноваженість і мудрість, яку вони черпають з Біблії, допомагає їм давати отарі мудре керівництво.

9. Як Ісус сьогодні керує християнським збором і годує його?

⁹ Через свою організацію Єгова постачає надмір духовної поживи своїм служителям по цілому світі. У наших публікаціях є чимало біблійних порад. До того ж Божа організація інколи дає вказівки безпосередньо старійшинам збору через листи або через роз’їзних наглядачів. Завдяки цьому вівці отримують чіткі настанови.

10. Який обов’язок мають духовні пастирі щодо тих, хто відбився від отари?

¹⁰ У духовному розумінні наглядачі мають відповідальність охороняти, годувати членів збору і дбати про їхнє здоров’я, особливо тих, хто заподіяв собі шкоди або занедужав духовно. (Прочитайте Якова 5:14, 15). Дехто відбився від отари і перестав брати участь у християнській діяльності. У такому разі  дбайливий старійшина робитиме все можливе, щоб знайти загублену овечку і заохотити її повернутися до отари, тобто збору. «Мій небесний Батько не бажає, аби загинув хоч один з цих малих»,— пояснив Ісус (Матв. 18:12—14).

11. Чому декому важко виявляти послух старійшинам?

¹¹ Єгова та Ісус є досконалими Пастирями. А пастирі з-поміж людей, яким вони доручили піклуватися про збори,— недосконалі. Через це декому важко виявляти послух старійшинам. Такі особи можуть казати: «Вони такі ж недосконалі, як і ми. Чому це ми повинні слухатися їхніх порад?» Дійсно, старійшини недосконалі. Але нам необхідно мати належне ставлення до їхніх недоліків і слабкостей.

12, 13. а) Що можна сказати про недоліки тих, кому Єгова доручає відповідальне становище? б) Чому Біблія згадує про недоліки відповідальних чоловіків?

¹² У Святому Письмі відверто розповідається про помилки тих, кому Єгова доручив вести його народ у давні часи. Наприклад, Давид був помазаним царем і провідником Ізраїлю. Проте він піддався спокусі та вчинив перелюб і вбивство (2 Сам. 12:7—9). Також згадаймо апостола Петра. Хоча цей апостол мав важливі обов’язки у християнському зборі першого століття, він допустився серйозних помилок (Матв. 16:18, 19; Ів. 13:38; 18:27; Гал. 2:11—14). Від часів Адама та Єви жодна людина, окрім Ісуса, не була досконалою.

¹³ Чому Єгова звелів біблійним письменникам записати розповіді про недоліки чоловіків, яким давав певні доручення? Серед усього іншого Бог зробив це, аби показати, що він може вести свій народ, послуговуючись недосконалими чоловіками. По суті, він завжди так робив. Отже, нам не слід виправдовувати своє нарікання чи применшення повноважень братів, які беруть серед нас провід, тим, що вони недосконалі. Єгова сподівається, що ми будемо поважати і слухатися таких братів. (Прочитайте Вихід 16:2, 8).

14, 15. Чого ми вчимося з того, як Єгова спілкувався зі своїм народом у давнину?

¹⁴ Вкрай необхідно слухатися тих, хто бере серед нас провід. Подумаймо, як Єгова спілкувався зі своїм народом у скрутні часи в минулому. Коли ізраїльтяни виходили зі стародавнього Єгипту, Бог керував ними через Мойсея й Аарона. Щоб пережити десять кар, ізраїльтяни мусили слухатися важливих вказівок: приготувати особливу вечерю і покропити верхні та бокові одвірки у своїх домах кров’ю зарізаного ягняти. Ця вказівка не пролунала голосом з неба. Вони повинні були слухатись старших в Ізраїлі, котрі у свою чергу отримали конкретні вказівки від Мойсея (Вих. 12:1—7, 21—23, 29). За тих обставин Мойсей і старші чоловіки передавали народові настанови від Єгови. Християнські старійшини виконують нині таке саме завдання.

¹⁵ Найімовірніше, ви згадаєте чимало інших біблійних випадків, коли Єгова давав через людей або ангелів життєво важливі вказівки. У всіх цих ситуаціях Бог вважав доречним наділити когось повноваженнями.  Посланці звертались до народу від його імені і говорили, що́ необхідно робити, аби пережити лихо. Ми маємо всі підстави вважати, що Єгова зробить щось подібне і в Армагеддоні. Будь-якому старійшині, котрому доручено обов’язок представляти Єгову або його організацію, треба бути особливо обачним, щоб ніколи не зловживати даною йому владою.

16. На яке «слово» нам необхідно зважати?

¹⁶ Народ Єгови є «однією отарою», яку веде «один пастир», Ісус Христос (Ів. 10:16). Ісус зазначив, що він перебуватиме зі своїми учнями «всі дні, аж до закінчення цієї системи» (Матв. 28:20). Як небесний Цар, він повністю контролює всі події, які приведуть до виконання вироку над світом Сатани. Щоб залишатися в об’єднаній і безпечній Божій отарі, нам необхідно слухати «слово, яке позад» нас, і котре вказуватиме, куди йти. Це «слово» включає в себе істини, записані в Біблії через Божий святий дух, і вказівки Єгови та Ісуса, які вони дають через призначених пастирів. (Прочитайте Ісаї 30:21; Об’явлення 3:22).

17, 18. а) Яка небезпека загрожує отарі, але в чому можна бути впевненими? б) Що буде обговорюватися в наступній статті?

¹⁷ Біблія говорить, що Сатана «ходить довкола, немов рикаючий лев, і шукає, кого б пожерти» (1 Пет. 5:8). Подібно до дикого і ненажерливого хижака, він підкрадається до отари і чекає слушного моменту, щоб накинутися на необачних або тих, хто відбився. Ось чому нам слід дуже близько триматися отари та Єгови, «пастиря та хоронителя [наших] душ» (1 Пет. 2:25). Про тих, хто переживе велике лихо, Об’явлення 7:17 каже: «Агнець [Ісус]... пастиме їх та водитиме до джерел з водою життя. І Бог витре кожну сльозу з їхніх очей». Чи існує ліпша обіцянка?

¹⁸ Ми розглянули, що християнські старійшини виконують вкрай важливу роль духовних пастирів. З огляду на це кожному старійшині варто переконатися, чи він належно ставиться до Ісусових овець. Про це піде мова в наступній статті.