Євангеліє від Матвія 13:1—58

13  У той день Ісус, вийшовши з дому, сів коло моря. 2  До нього зійшлися такі численні натовпи, що він сів у човен, а люди залишилися стояти на березі.+ 3  Тоді він почав багато їм розповідати, наводячи приклади:+ «Якось сіяч вийшов сіяти.+ 4  Коли він сіяв, трохи насіння впало при дорозі, але прилетіли птахи і повидзьобували його.+ 5  Ще трохи насіння впало на кам’янисту землю, де було мало ґрунту. Насіння відразу проросло, бо ґрунт був неглибокий.+ 6  Та коли зійшло сонце, то спалило його, і воно засохло, оскільки не мало коріння. 7  Ще трохи насіння впало між терни, але терни виросли й заглушили його.+ 8  А ще трохи насіння впало на добрий ґрунт і почало давати плоди: одне — у 100 разів більше, ніж було посіяно, інше — в 60, а ще інше — в 30.+ 9  Хто має вуха, нехай слухає».+ 10  Тоді учні підійшли до нього і запитали: «Чому ти використовуєш приклади, коли навчаєш?»+ 11  Він же їм сказав: «Вам дано* зрозуміти священні таємниці+ небесного Царства, а їм не дано. 12  Бо кожен, хто має, отримає ще більше і матиме вдосталь, а в того, хто не має, заберуть навіть те, що він має.+ 13  Тому я навчаю їх за допомогою прикладів, бо, дивлячись, вони дивляться даремно, і, слухаючи, слухають даремно, і не розуміють суті сказаного.+ 14  На них сповнюються слова з пророцтва Ісаї: “Ви будете чути, але так і не зрозумієте суті сказаного, будете дивитися, але так і не побачите.+ 15  Адже серце тих людей огрубіло*, вухами вони чують, але не відгукуються*, а очі свої вони заплющили, щоб нічого не бачити і нічого не чути, щоб серцем не зрозуміти суті, щоб не навернутися і щоб я їх не зцілив”.+ 16  Щасливі ви, бо ваші очі бачать і ваші вуха чують.+ 17  Правду кажу вам: багато пророків і праведних людей дуже хотіли побачити те, що бачите ви, але не побачили,+ і почути те, що чуєте ви, але не почули. 18  А тепер послухайте приклад про сіяча.+ 19  Якщо хтось чує слово про Царство, але не розуміє його суті, то приходить Злий+ і вириває посіяне з серця тієї людини. Так буває, коли насіння падає при дорозі.+ 20  Коли ж насіння падає на кам’янисту землю, це означає, що людина чує слово і відразу приймає його з радістю,+ 21  але вона не має кореня, хоча й тримається якийсь час. А як настає лихо чи переслідування за слово, вона зараз же падає. 22  Коли ж насіння потрапляє між терни, це означає, що людина чує слово, однак тривоги цього віку+ і багатство, яке вводить в оману*, заглушують слово, і воно* не приносить жодного плоду.+ 23  А коли насіння падає на добрий ґрунт, це означає, що людина чує слово та розуміє його суть. Саме такі люди і приносять плоди: одні — в 100 разів більше, інші — в 60, а ще інші — в 30».+ 24  Ісус навів їм ще один приклад, кажучи: «Небесне Царство можна прирівняти до чоловіка, який посіяв на полі добре насіння.+ 25  Поки люди спали, прийшов його ворог, посіяв серед пшениці бур’яни та й пішов собі. 26  А коли стебла проросли та з’явилися плоди, проросли і бур’яни. 27  Тож прийшли раби господаря дому і сказали йому: “Пане, хіба не добре насіння ти посіяв на полі? Звідки ж взялися бур’яни?” 28  А той відповів: “Це зробив ворог, якийсь чоловік”.+ Раби запитали його: “Хочеш, ми підемо і повириваємо їх?” 29  Він же сказав: “Не треба, щоб, вириваючи бур’яни, ви часом не вирвали й пшениці. 30  Нехай і те, і те росте разом до жнив, а під час жнив я скажу женцям спочатку позбирати бур’яни, позв’язувати їх у снопи і спалити, а потім зібрати до моєї комори пшеницю”».+ 31  Він навів їм ще один приклад: «Небесне Царство подібне до гірчичного зернятка, яке чоловік посіяв на своєму полі.+ 32  Це насіння найдрібніше з усіх, але коли виростає, то стає найбільшою городньою рослиною і робиться деревом, і небесні птахи прилітають та селяться в його вітті». 33  Далі він розповів їм ще такий приклад: «Небесне Царство подібне до закваски, яку жінка взяла й змішала з трьома великими мірами борошна, так що заквасилося все тісто».+ 34  Усе це Ісус розповідав натовпам за допомогою прикладів. І без прикладів він до них не говорив,+ 35  щоб сповнити сказане через пророка: «Розкрию уста свої, наведу приклади і проголошу те, що приховувалось ще від заснування».+ 36  Потім, відпустивши натовпи, він зайшов у дім. До нього прийшли учні та сказали: «Поясни нам приклад про бур’яни на полі». 37  Тож Ісус промовив: «Сіяч, який посіяв добре насіння,— це Син людський, 38  поле — це світ,+ добре насіння — сини Царства, бур’яни — сини Злого,+ 39  а ворог, який їх посіяв,— це Диявол. Жнива — це закінчення віку, а женці — ангели. 40  Тому, подібно як збирають бур’яни і спалюють у вогні, так буде і під час закінчення віку:+ 41  Син людський пошле своїх ангелів, і ті позбирають у його Царстві всіх, хто є каменем спотикання, і тих, хто чинить беззаконня, 42  та повкидають їх до вогняної печі,+ де вони будуть плакати і скреготати зубами. 43  А праведні у той час сяятимуть, як сонце,+ в Царстві свого Батька. Хто має вуха, нехай слухає. 44  Небесне Царство подібне також до скарбу, захованого в полі. Коли чоловік знайшов цей скарб, то сховав його і на радощах пішов, продав усе, що мав, і купив те поле.+ 45  А ще небесне Царство подібне до мандрівного купця, який шукає гарних перлин. 46  Знайшовши одну дорогоцінну перлину, він пішов та зараз же продав увесь свій маєток і купив її.+ 47  Також небесне Царство подібне до невода, який закинули в море і яким зібрали усіляку рибу. 48  Коли невід наповнився, рибалки витягли його на берег і, посідавши, зібрали добру рибу+ в посудини, а непридатну+ викинули. 49  Саме так буде під час закінчення віку:+ ангели вийдуть, відділять неправедних від праведних 50  і вкинуть неправедних до вогняної печі, де вони будуть плакати і скреготати зубами. 51  Скажіть, ви зрозуміли суть моїх слів?» — «Зрозуміли»,— відповіли вони. 52  Тоді він промовив: «Так і кожен наставник, навчений про небесне Царство, подібний до господаря дому, котрий дістає зі своєї скарбниці нове і старе». 53  Закінчивши наводити ці приклади, Ісус вирушив звідти далі. 54  Коли ж він прийшов у рідні краї,+ то почав навчати людей в їхній синагозі, а вони дивувались і казали: «Звідки в цього чоловіка така мудрість і сила, щоб виконувати могутні діла?+ 55  Хіба він не син теслі?+ Хіба його матір звати не Марія і хіба Яків, Йосип, Си́мон і Юда не його брати?+ 56  А сестри його? Хіба всі вони не з нами? Звідки ж у нього все це?»+ 57  Тож він став для них каменем спотикання.+ Але Ісус сказав: «Пророка шанують скрізь, тільки не в рідних краях та не в рідному домі».+ 58  І через їхнє невірство він виконав там небагато могутніх діл.

Примітки

^ Або «дозволено».
^ Або «стало несприйнятливим». Букв. «ожиріло».
^ Або «чують неохоче».
^ Або «спокусливе багатство; оманлива насолода від багатства».
^ Або, можливо, «він», тобто той, хто чує слово.

Коментарі

Сів. Звичай, поширений серед юдейських релігійних учителів (Мт 5:1, 2).

На березі. На узбережжі Галілейського моря ландшафт однієї місцевості неподалік Капернаума нагадує амфітеатр. Якщо Ісус навчав там, то завдяки добрій акустиці великі натовпи могли добре чути, коли він промовляв до них з човна.

Приклади. Або «притчі». Грецьке слово параболе́, яке буквально означає «те, що розміщується поруч (разом)», може вказувати на притчу, прислів’я чи приклад. Коли Ісус пояснював якусь істину, він часто «розміщував її поруч», або порівнював її, з чимось схожим (Мр 4:30). Його приклади були короткими; зазвичай це були видумані історії, з яких людина могла почерпнути моральну чи духовну істину.

Кам’янисту землю. Йдеться не про ґрунт з камінням, а про скелясту породу, на якій є тонкий шар ґрунту. У паралельній оповіді в Лк 8:6 сказано, що трохи насіння впало «на скелю». В такій землі насіння не могло глибоко вкоренитися й отримати достатньо вологи.

Між терни. Очевидно, Ісус має на увазі не зарості колючих рослин, а бур’яни, які лишилися в землі після оранки. Вони виросли і заглушили посіяне насіння.

Царство небесне. Грецький відповідник цього вислову приблизно 30 разів вживається в Євангелії від Матвія і не вживається в інших Євангеліях. Марко і Лука використовують схожий вислів, «Боже Царство». З цього видно, що «Боже Царство» встановлене в духовних небесах і править звідти (Мт 21:43; Мр 1:15; Лк 4:43; Дн 2:44; 2Тм 4:18).

Таємниця беззаконня. Павло вживає тут грецьке слово місте́ріон («таємниця»), яке стосується чогось таємного і незбагненного. Воно використовується в подібному значенні в Об 17:5, 7. (Щоб більше дізнатись про інші випадки вживання цього грецького слова, див. коментар до Мт 13:11.) У той час було таємницею, ким є «беззаконник», оскільки серед відступників ще не сформувався клас лідерів. Але Павло сказав, що ця таємниця вже діє, бо відступники вже проникли в збір і поширювали в ньому беззаконня (Дії 15:24; див. коментар до 2Фс 2:3).

Священні таємниці. У «Перекладі нового світу» вислів «священна таємниця» трапляється 28 разів і є перекладом грецького слова місте́ріон. Це слово, вжите тут у множині, стосується граней Божого наміру, які Бог приховує до визначеного ним часу. Після того він повністю відкриває їх, однак лише тим, кого хоче наділити розумінням (Кл 1:25, 26). Тоді священні таємниці проголошуються всім і усюди. Про це свідчать слова, які вживаються у Біблії стосовно «священної таємниці»: «виявляти», «звіщати», «об’явлення», «проповідувати», «розповідати» (1Кр 2:1; Еф 1:9; 3:3; Кл 1:25, 26; 4:3). Найважливіша «Божа священна таємниця» полягає в тому, що Ісус Христос є обіцяним «потомством», тобто Месією (Кл 2:2; Бт 3:15). Проте ця священна таємниця має багато граней, одна з яких стосується ролі Ісуса в Божому намірі (Кл 4:3). Як показав Ісус у цьому вірші, «священні таємниці» пов’язані з небесним Царством, або «Божим Царством», тобто небесним урядом, в якому Ісус є Царем (Мр 4:11; Лк 8:10; див. коментар до Мт 3:2.) У Грецьких Писаннях термін місте́ріон має інше значення, ніж у стародавніх містичних релігіях. Ці релігії (в їхній основі часто лежав культ родючості, який процвітав у I столітті н. е.) обіцяли своїм прихильникам безсмертя, а також можливість отримувати об’явлення і наближатися до богів через містичні обряди. Зрозуміло, що їхні таємниці не мали нічого спільного з правдою. У містичних релігіях ті, хто пройшов обряд посвячення, обіцяли не розголошувати таємниць. Ці містичні таємниці, які не розкривались, дуже відрізнялися від священних таємниць у християнстві, які широко проголошувались. Коли в Біблії слово місте́ріон вживається у зв’язку з фальшивим поклонінням, воно перекладене в «Перекладі нового світу» просто як «таємниця». (Щоб дізнатись про три випадки вживання місте́ріон в такому значенні, див. коментарі до 2Фс 2:7; Об 17:5, 7.)

Правду. В оригіналі вжито грецьке слово аме́н, яке є транслітерацією єврейського аме́н і означає «нехай буде так» або «безперечно». Ісус часто використовував це слово, перш ніж висловити якесь твердження, обіцянку чи пророцтво, і таким чином підкреслював цілковиту правдивість і надійність своїх слів. Ні в Біблії, ні в іншій релігійній літературі немає доказів того, що хтось, крім Ісуса, так використовував слово аме́н. У Євангелії від Івана часто вживається вислів аме́н аме́н, що перекладається як «щиру правду [кажу]». (Див. коментар до Ів 1:51.)

Правду. Див. коментар до Мт 5:18.

Віку. Тут вживається грецьке слово айо́н. Воно може стосуватися ситуації, що склалась у певний період чи епоху, або особливих ознак і обставин, що характеризують якийсь період чи епоху. Тривоги і проблеми є невід’ємною частиною життя в цьому віці. (Див. глосарій.)

Посіяв... бур’яни. Такий злісний вчинок не був чимось незвичним на стародавньому Близькому Сході.

Бур’яни. Вважається, що мова йде про пажитницю п’янку (Lolium temulentum), трав’янисту отруйну рослину. На ранніх стадіях дозрівання ця рослина і пшениця дуже подібні.

Раби. Хоча в деяких рукописах сказано «вони», аналіз рукописів свідчить на користь вжитого тут варіанта — «раби».

Щоб... не вирвали й пшениці. Коріння бур’янів і пшениці перепліталося. Навіть коли бур’яни вже відрізнялися від пшениці, вириваючи їх, можна було вирвати і пшеницю.

Бур’яни. Вважається, що мова йде про пажитницю п’янку (Lolium temulentum), трав’янисту отруйну рослину. На ранніх стадіях дозрівання ця рослина і пшениця дуже подібні.

Позбирати бур’яни. Коли пажитниця п’янка (див. коментар до Мт 13:25) дозріває, її легко відрізнити від пшениці.

Гірчичного зернятка. В Ізраїлі поширені кілька видів дикорослої гірчиці, а культивують найчастіше гірчицю чорну (Brassica nigra). З відносно невеликої насінини діаметром 1—1,6 мм і вагою 1 мг може вирости рослина, схожа на дерево. Деякі види гірчиці сягають заввишки 4,5 м.

Насіння найдрібніше з усіх. Стародавні юдейські письменники згадували гірчичне зернятко в образній мові для позначення найменшої міри величини. Хоча сьогодні відомо, що існують насінини й меншого розміру, очевидно, гірчичне насіння було найменшим з усіх, які рільники збирали і сіяли в Галілеї за днів Ісуса.

Закваски. Або «дріжджів». У Біблії закваска часто символізує гріх і зіпсуття; тут стосується фальшивих вчень (Мт 16:12; 1Кр 5:6—8; пор. коментар до Мт 13:33).

Закваски. Невеликий шматок заквашеного тіста, відкладений з попереднього замісу. Його додавали до нового тіста, щоб викликати бродіння. Тут Ісус згадує звичайний процес випікання хліба. Хоча закваска в Біблії часто символізує гріх і зіпсуття (див. коментар до Мт 16:6), це слово не завжди вживається в негативному значенні (Лв 7:11—15). У цьому вірші процес бродіння, очевидно, унаочнює поширення чогось доброго.

Великими мірами. Вжите тут грецьке слово са́тон є відповідником єврейського слова, що перекладається як «сея». 1 сея — 7,33 л. (Див. Бт 18:6, прим.; глосарій, «Сея», і додаток Б14.)

Щоб сповнилися слова, які Єгова промовив через пророка. Матвій багато разів вживає подібні фрази у своєму Євангелії, очевидно, для того, щоб наголосити своїм читачам-юдеям на ролі Ісуса як обіцяного Месії (Мт 2:15, 23; 4:14; 8:17; 12:17; 13:35; 21:4; 26:56; 27:9).

Заснування світу. Грецьке слово, яке в цьому вірші перекладене як «заснування», в Єв 11:11 перекладене словом «зачати» і вжите разом зі словом «потомство». У словосполученні «заснування світу» воно, ймовірно, стосується зачаття і народження дітей Адама і Єви. Ісус пов’язав «заснування світу» з Авелем — очевидно, першим, на кого поширюється викуп і чиє ім’я записане в сувої життя від «заснування світу» (Лк 11:50, 51; Об 17:8).

Щоб сповнити сказане через пророка. Це цитата з Пс 78:2. У 78-му Псалмі письменник (названий тут «пророком») використовує образну мову, описуючи історію стосунків Бога з Ізраїлем. Ісус також часто вживав образні вислови у прикладах, коли навчав своїх учнів і натовпи людей, які ходили за ним. (Див. коментар до Мт 1:22.)

Від заснування. Або, можливо, «від заснування світу». У деяких стародавніх рукописах міститься довший варіант зі словом «світ». (Пор. коментар до Мт 25:34.) Інші стародавні рукописи містять коротший варіант, який вжито в головному тексті цього перекладу.

Син... людський. Або «Син людини». Цей вислів вживається в Євангеліях близько 80 разів. Так Ісус називає самого себе, очевидно, для того щоб підкреслити, що він дійсно був людиною, народженою від жінки, і що був подібним до Адама, завдяки чому міг викупити людство від гріха і смерті (Рм 5:12, 14, 15). Вислів «Син людський» також показує, що Ісус є Месією, тобто Христом (Дн 7:13, 14; див. глосарій).

Син людський. Див. коментар до Мт 8:20.

Світ. Тут стосується людства.

Закінчення. Грецьке слово сінте́лейа означає «сукупний кінець; закінчення разом» (Мт 13:39, 40, 49; 28:20; Єв 9:26). Воно вказує на період, впродовж якого відбувається низка подій, що веде до повного «кінця», згаданого у Мт 24:6, 14, де словом «кінець» перекладене інше грецьке слово, те́лос. (Див. коментарі до Мт 24:6, 14 і глосарій, «Закінчення віку».)

Віку. Тут вживається грецьке слово айо́н. Воно може стосуватися ситуації, що склалась у певний період чи епоху, або особливих ознак і обставин, що характеризують якийсь період чи епоху. Тривоги і проблеми є невід’ємною частиною життя в цьому віці. (Див. глосарій.)

Цього віку. Тут вживається грецьке слово айо́н. У цьому контексті воно стосується ситуації, що склалась у певний період чи епоху, або особливих ознак і обставин, що характеризують якийсь період чи епоху. (Див. глосарій, «Вік».)

Закінчення. Грецьке слово сінте́лейа, перекладене як «закінчення», вживається також у Мт 13:40, 49; 24:3; 28:20; Єв 9:26. (Див. коментар до Мт 24:3 і глосарій, «Закінчення віку».)

Віку. Див. коментарі до Мт 13:22; 24:3 і глосарій, «Вік», «Закінчення віку».

Беззаконня. Грецьке слово передає думку про порушення законів і зневагу до них, про те, що люди поводяться так, ніби законів не існує. У Біблії воно стосується нехтування Божими законами (Мт 7:23; 2Кр 6:14; 2Фс 2:3—7; 1Ів 3:4).

Беззаконня. Див. коментар до Мт 24:12.

Скреготати зубами. Або «скрипіти зубами; стискати зуби». Цей вислів передає думку про муки, розпач і лють, що, можливо, супроводжуються гнівними словами і жорстокими вчинками.

Скреготати зубами. Див. коментар до Мт 8:12.

Усе. Хоча один давній рукопис не містить грецького слова па́нта («усе»), інші давні рукописи і рукописи пізнішого часу вживають це слово.

Перлину. У біблійні часи перли високої якості збирали в Червоному морі, у Перській затоці та в Індійському океані. Ось чому Ісус говорив, що купцеві треба було мандрувати і докласти великих зусиль, щоб знайти дорогоцінну перлину.

Непридатну. Можливо, йдеться про рибу без луски і плавників, яка за Мойсеєвим законом вважалася нечистою і яку не дозволялося їсти, або ж про неїстівну рибу, яка потрапляла у невід (Лв 11:9—12; Пв 14:9, 10).

Закінчення. Грецьке слово сінте́лейа, перекладене як «закінчення», вживається також у Мт 13:40, 49; 24:3; 28:20; Єв 9:26. (Див. коментар до Мт 24:3 і глосарій, «Закінчення віку».)

Віку. Див. коментарі до Мт 13:22; 24:3 і глосарій, «Вік», «Закінчення віку».

Закінчення. Грецьке слово сінте́лейа означає «сукупний кінець; закінчення разом» (Мт 13:39, 40, 49; 28:20; Єв 9:26). Воно вказує на період, впродовж якого відбувається низка подій, що веде до повного «кінця», згаданого у Мт 24:6, 14, де словом «кінець» перекладене інше грецьке слово, те́лос. (Див. коментарі до Мт 24:6, 14 і глосарій, «Закінчення віку».)

Цього віку. Тут вживається грецьке слово айо́н. У цьому контексті воно стосується ситуації, що склалась у певний період чи епоху, або особливих ознак і обставин, що характеризують якийсь період чи епоху. (Див. глосарій, «Вік».)

Закінчення віку. Див. коментарі до Мт 13:39; 24:3 і глосарій, «Вік», «Закінчення віку».

Наставник. Або «вчена людина». Грецьке слово ґраммате́ус перекладається як «книжник», коли йдеться про юдейських вчителів, обізнаних у Законі. Але в цьому вірші воно стосується Ісусових учнів, які були навчені, щоб навчати інших.

Рідні краї. Букв. «свою батьківщину», тобто своє рідне місто Назарет, звідки походили його батьки.

Якову. Найімовірніше, йдеться про Ісусового брата по матері. Він, можливо, народився другим після Ісуса, оскільки його вказано першим з чотирьох синів Марії; ці сини — Яків, Йосип, Симон та Юда (Мт 13:55; Мр 6:3; Ів 7:5). Яків став свідком того, що відбулося у П’ятидесятницю 33 року н. е., коли тисячі юдеїв, які прибули з інших країв (з діаспори), прийняли добру новину та охрестилися (Дії 1:14; 2:1, 41). Петрові слова «повідомте... Якову» вказують на те, що Яків брав провід у християнському зборі. Він, очевидно, є тим, хто згадується в Дії 15:13; 21:18; 1Кр 15:7; Гл 1:19 (тут його названо «Господнім братом»); 2:9, 12, а також письменником біблійної книги, названої його іменем (Як 1:1; Юд 1).

Син теслі. Грецьке слово те́ктон, перекладене як «тесля»,— це загальний термін, що може стосуватися будь-якого ремісника чи будівельника. Коли воно стосується теслі, то може вказувати на того, хто виконує теслярські роботи на будівництві, виготовляє меблі чи інші дерев’яні вироби. Юстин Мученик, який жив у II столітті н. е., писав про Ісуса: «Серед людей він, як правило, займався теслярством, виробляючи плуги та ярма». Ранні переклади Біблії давніми мовами також підтримують думку про те, що Ісус був теслею. Ісуса називали і «сином теслі», і «теслею» (Мр 6:3). Очевидно, цього ремесла Ісус навчився від свого названого батька, Йосипа. Зазвичай хлопчиків починали навчати ремесла у віці приблизно 12—15 років, і таке навчання тривало багато років.

Яків. Єдиноутробний брат Ісуса. Очевидно, саме про нього згадується в Дії 12:17 (див. коментар) і Гл 1:19 і саме він написав біблійну книгу Якова (Як 1:1).

Юда. Єдиноутробний брат Ісуса. Очевидно, саме він написав біблійну книгу Юди (Юд 1).

Брати. Грецьке слово аделфо́с («брат») у Біблії може стосуватися духовного споріднення, але в цьому вірші воно вжите щодо Ісусових єдиноутробних братів, молодших синів Йосипа і Марії. Дехто вірить, що Марія після народження Ісуса лишилася незайманою, і стверджує, що тут слово аделфо́с стосується двоюрідних братів. Однак у Грецьких Писаннях стосовно двоюрідних братів використовується інше слово, анепсіо́с (Кл 4:10). Крім того, в Лк 21:16 поряд вжито слова аделфо́н (означає «брати») і сінґено́н (означає «родичі», в тому числі двоюрідні брати). З цих прикладів видно, що слова, якими в Грецьких Писаннях описували родинні зв’язки, не були взаємозамінними.

Доводить тебе до спотикання. У Грецьких Писаннях грецьке слово скандалı́зо («спотикатися; доводити до спотикання») вживається в переносному значенні і може означати грішити або підштовхувати когось до гріха. У цьому контексті це слово також можна перекласти як «підштовхує тебе до гріха; стає для тебе пасткою». З того, як скандалı́зо вживається в Біблії, видно, що під гріхом може матися на увазі порушення одного з Божих законів моралі, втрата віри або те, що людина приймає фальшиві вчення. Це грецьке слово може також означати «образитися». (Див. коментарі до Мт 13:57; 18:7.)

Він став для них каменем спотикання. Або «вони образились на нього». У цьому вірші грецьке слово скандалı́зо («спотикатися; доводити до спотикання») вживається в переносному значенні і означає «образитись». Його також можна перекласти як «вони не хотіли вірити в нього». В інших контекстах це грецьке слово означає грішити або підштовхувати когось до гріха. (Див. коментар до Мт 5:29.)

Не вдалося виконати там жодного могутнього діла. Ісусу не вдалося виконати там багато чуд не тому, що йому бракувало сили, а тому, що він не бачив для цього підстав. Жителям Назарета не вистачало віри, тому він виконав там небагато могутніх діл (Мт 13:58). Ісус не марнував Божої сили на скептиків, які мали несприйнятливі серця. (Пор. Мт 10:14; Лк 16:29—31).

Він виконав там небагато могутніх діл. Ісус виконав у Назареті небагато чуд не тому, що йому бракувало сили, а тому, що не бачив для цього підстав. Жителям Назарета не вистачало віри. (Див. коментар до Мр 6:5.) Ісус не марнував Божої сили на скептиків, які мали несприйнятливі серця. (Пор. Мт 10:14; Лк 16:29—31.)

Медіафайли

Галілейське море поблизу Капернаума
Галілейське море поблизу Капернаума

За століття, які пройшли з часів Ісуса, рівень води в Галілейському морі, а також береговий рельєф змінились. Однак цілком імовірно, що Ісус промовляв з човна до натовпів людей в місцевості, яка тут зображена. Голос Ісуса міг підсилюватися завдяки тому, що звук відбивався від поверхні води.

Сіяння насіння
Сіяння насіння

В біблійні часи насіння сіяли по-різному. Часто сіяч носив сумку з насінням, перекинуту через плече і прив’язану до пояса. Іноді насіння насипали в складку верхнього одягу. Йдучи, сіяч розсівав його розмашистими рухами. Оскільки полями проходили утоптані стежки, сіяч намагався сіяти насіння так, щоб воно впало на добрий ґрунт. Насіння якомога швидше загортали землею, щоб його не повидзьобували птахи.

Руїни стародавніх комор у Масаді
Руїни стародавніх комор у Масаді

В Ізраїлі обмолочене зерно зберігали в коморах. Деякі з цих приміщень також використовувались для зберігання олії, вина і навіть дорогоцінних металів чи каміння.

Женці
Женці

У біблійні часи женці, збираючи врожай злакових, іноді просто виривали стебла з землі. Але переважно стебла зрізали серпом (Пв 16:9; Мр 4:29). Жнива зазвичай були колективною працею — врожай на полі збирали групами (Рт 2:3; 2Цр 4:18). Чимало біблійних письменників, як-от цар Соломон, пророк Осія і апостол Павло, згадували жнива, щоб унаочнити важливі істини (Пр 22:8; Ос 8:7; Гл 6:7—9). Ісус на прикладі жнив показав, яку роль ангели та його учні відіграватимуть у праці підготовки учнів (Мт 13:24—30, 39; Ів 4:35—38).

Гірчичне зернятко
Гірчичне зернятко

Очевидно, гірчичне насіння було найменшим з усіх, які рільники збирали і сіяли в Галілеї за днів Ісуса. Стародавні юдейські письменники згадували гірчичне зернятко в образній мові для позначення найменшої міри величини.

Рибаки витягають невід
Рибаки витягають невід

За днів Ісуса неводи, очевидно, виготовляли з волокон льону. Згідно з деякими джерелами, невід міг бути до 300 м завдовжки. До його нижньої частини підвішували грузила, а до верхньої прикріпляли поплавки. У воду невід закидали з човна. На обох його кінцях були прив’язані довгі мотузки. Інколи їх кидали на берег, і кілька чоловіків поступово витягували невід за ці мотузки. Невід захоплював все на своєму шляху.

БІБЛІЯ. ПЕРЕКЛАД НОВОГО СВІТУ (НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ)
Матвія 13
українська
Читайте Біблію онлайн
https://cms-imgp.jw-cdn.org/img/p/1001070103/univ/art/1001070103_univ_sqr_xl.jpg
nwtsty